Методи маркетингової діяльності

При здійсненні своєї діяльності і досягненні поставлених цілей фірма може оперувати декількома методами маркетингу.

1. Метод орієнтації на продукт, послугу.

Виробництво гарного товару (послуги, вироби) — це лише половина того, що фірма може зробити.

Друга половина — це доведення продукту до кінцевого споживача. І не просто донести інформацію, натомість докласти максимум зусиль, щоб покупець оцінив і захотів його придбати. Все це набагато складніше зробити, якщо виріб принципово нове, що не має аналогів. Отже, і підходи до маркетингової діяльності повинні бути принципово новими. Адже для абсолютно нового товару виявляються непридатними ті методи і способи, якими раніше досліджували ринок. Часом буває дуже складно дізнатися у споживачів, наскільки їм потрібен цей новий товар, якого вони раніше не знали і не відчували потреби в ньому. Одним з головних напрямів фірми має бути не просто створення принципово нового товару (послуги) , а створення такого товару, який зміг би стояти біля витоків формування нової галузі. І тільки за цієї умови даний метод буде виправданий.

2. Метод орієнтації на споживача.

Даний метод маркетингу кращий для невеликих компаній. Сенс методу орієнтації на споживача полягає в тому, щоб знайти покупця, визначити, який товар йому потрібен, і задовольнити цю потребу. Але знайти покупця мало. Головне — виділити з усієї маси товарів тільки той товар, який даний коло споживачів готовий і бажає купувати. Перебуваючи у пошуку того «єдиного товару» найкраще розраховувати на свої сили і зустрічатися особисто з потенційними покупцями, дізнаватися їхні смаки та уподобання, побажання та потреби.

3. Інтегрований маркетинг.

З часів індустріальної епохи вважалося, що причина завжди передує слідству, тобто досить знайти причину і результат не змусить себе чекати. Так, в рамках методу маркетингу, орієнтованого на продукт, ясно, що фірма не зможе продавати те, чого у неї поки немає. І до того моменту, поки споживач не дізнається про ваш товар (послузі), будете нести великі витрати коштів і часу. Тут продукт — першопричина, а споживчий попит — наслідок. Все це було закономірно в епоху індустріального розвитку. Але в наш час, коли світ галузей не стабільний, ринок товарів не стандартний, це вже не спрацьовує. Оскільки потреби стають все більш різноманітними і несхожими один на одного, то виробники повинні постійно пропонувати ринку все більш і більш досконалі товари, вишукуючи і вигадуючи нововведення і доробки, з однією тільки метою — повніше задовольнити дані потреби. І тому споживач вже стає першопричиною для компаній. А як наслідок — виробництво нового товару, який може задовольнити зрослі індивідуалізовані потреби людей.

У сьогоднішньому світі отримання одного результату може бути так трансформовано, що цей результат сам стане причиною для отримання іншого результату.

І сутність даного методу полягає в тому, що і товар, і покупець можуть бути створені в один і той же час.

4. Маркетинг відкритих систем.

Головною відмінністю відкритої системи від закритої є обмін. Відкрита система (як живий організм), щоб існувати, повинна здійснювати процеси обміну з зовнішнім середовищем та іншими господарюючими суб’єктами. Обмін може відбуватися різними ресурсами: матеріальними, трудовими, інформаційними та інше, в іншому випадку розвитку він не отримає і неминуча загибель.Маркетинг відкритих систем означає наступне:

а) угода повинна компанії приносити прибуток, а суспільству добробут;

б) компанія повинна пристосовуватися до зовнішнього середовища;

в) конкуренція заважає благополучного розвитку фірми.

У процесі обміну у відкритій системі кожна сторона повинна отримати якийсь зиск, заради чого й існує цей обмін. Більше того, цінність від отриманого результату повинна бути вищою за ту, яка була заплачена. Але це все суто суб’єктивно і залежить від індивідуальної системи цінностей кожного з учасників.

У той момент, коли угода відбувається, в суспільстві створюється якась цінність, якесь добробут, якого до цього не було. Ступінь же задоволеності всіх сторін визначити дуже складно.

Для того щоб обидві сторони отримали максимум вигоди для себе, вони як мінімум повинні відрізнятися один від одного, і тому вигода однієї сторони повинна бути відмінною від вигоди іншої сторони угоди. Це і є головне для створення нового рівня добробуту у світі.

Люди ніколи не будуть обмінюватися абсолютно однаковими предметами: було б нерозумно розплачуватися за хліб точно таким же хлібом.

Так і вся історія людства доводить, що гроші, добробут і власність з’являються тільки там, де є деякі розбіжності, які між собою взаємодіють.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий