6.4. Методи розрахунку цін

Перший метод: калькуляція ціни по методу витрачання + прибуток. Цей метод орієнтується на витрати.

Переваги методу :

— простота;

— якщо їм користуються більшість підприємств галузі, то ціни виявляються схожими, цінова конкуренція зводиться до мінімуму.

Недоліки:

— ніяк не пов’язаний з попитом;

— не враховує споживчі властивості товару і, отже, застосування методу обмежене:

— при встановленні цін на принципово нову продукцію;

— на продукцію по разових замовленнях;

— в галузі, де більшість підприємств користуються цим методом;

— попит на продукцію хронічно перевищує пропозицію.

Другий метод: забезпечення цінового прибутку. Орієнтується на витрати, але підприємство ставить мету отримання певного прибутку. Використовуються графіки беззбитковості (мал. 7).

Зазвичай розглядають декілька варіантів цін, для кожного будується графік беззбитковості, аналізується вірогідність отримання прибули з урахуванням попиту при цьому рівні цін. Цей метод дозволяє дати відповідь на питання:

—каков має бути обсяг виробництва, якщо на ринку склалася певна ціна, щоб отримати цільовий прибуток;

—какова має бути ціна, щоб при заданому обсязі виробництва отримати цільовий прибуток.

Межі застосування : в короткостроковому періоді в умовах досить стабільних витрат і попиту.

Третій метод: орієнтується на купівельне сприйняття на основі відчутої цінності товару. Ціну можна визначити за допомогою опитувань споживачів, за допомогою аналізу кривих попиту за допомогою параметричного методу.

Четвертий метод: орієнтується на ціни конкурентів — на основі рівня поточних цін.

П’ятий метод: параметричний — деталізує третій і четвертий методи і орієнтується на споживчу оцінку значущості якісних параметрів виробу, а також порівняння їх з товарами конкурентів.

Послідовність розрахунку :

1) визначення вибірки для опитування споживачів;

2) визначення якісних параметрів виробів;

3) опитувані оцінюють значущість кожного параметра за допомогою бальної оцінки або ранжирування;

4) оцінка вираженості кожного параметра в базовому і новому виробі;

5) визначення бальної оцінки кожного параметра з урахуванням його важливості. Для цього середня оцінка важливості по кожному параметру множиться на середню оцінку вираженості. Ця операція проводиться і для базового і для нового виробу;

6) визначення ціни одного балу. Для цього ділимо ціну базового товару на загальну суму набраних ним балів;

7) визначаємо ціну нового виробу. Для цього множить ціну одного балу на загальну суму балів по новому виробу.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий